Який на смак «Кримський інжир»?

13-15 грудня в Києві відбувся другий літературний конкурс «Кримський інжир», який проходив у рамках однойменного літературного українсько-кримськотатарського фестивалю. 

Головний приз «Кримського інжиру» 

За насиченістю та змістовним наповненням це свято кримськотатарської та української культури, як справедливо називають дану безумовно знакову подію в культурному житті кримських татар і українців її учасники, нічим не поступається, а багато в чому й вирізняється певною ексклюзивністю серед інших подібних загальноукраїнських заходів. І цієї змістовності та ексклюзивності вистачило на всі три конкурсно-фестивальні дні.

13 грудня в Будинку звукозапису Українського радіо було названо переможців літературного конкурсу «Кримський інжир», який відбувся вже вдруге. Уперше конкурс пройшов минулого року. На цьогорічний літературний конкурс загалом прийшло понад 300 творів з 20 регіонів України, а також з Туреччини, Болгарії, Польщі та Йорданії. І чи не найбільше робіт надійшло з анексованого Криму. І що важливо, конкурсом зацікавилось чимало кримськотатарської молоді. За інформацією організаторів, участь у конкурсі взяли мешканці семи районів Криму і навіть два політв’язні, Осман Аріфмеметов і Сервер Мустафаєв, які наразі ув’язнені російським окупаційним режимом як фігуранти «справи Хізб ут-Тахрір».

Кримськотатарська молодь на конкурсі

Фіналістами другого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу «Кримський Інжир» стали:

У номінації «Проза українською мовою про Крим»
- Осман Аріфмеметов «Моя депортація»
- Джан Гуль «Очі кіліма/Килим гезлери»
- Наталія Смирнова «Сагдіє означає «щаслива»

У номінації «Проза кримськотатарською мовою»
- Зера Бекірова «Джевиз тереги ве гулидан чечеги»
- Зекіє Ісмаілова «Айдын козьлю Адилем»
- Хатідже Сефершаєва «Дуйгъуланмыш кидиюр»

У номінації «Поезія українською мовою про Крим»
- Юлія Ємець-Доброносова «Зелена брама. 5 літер із «Кримської абетки», добірка віршів
- Анна Карач «Не стріляй», добірка віршів
- Анна Комар «Острів»
- Сергій Синоптик «Якою мовою купувати морозиво», добірка віршів

Фіналісти конкурсу у номінації «Поезія українською мовою про Крим»

У номінації «Поезія кримськотатарською мовою»
- Сейран Ібраім «Къырымым, азизим, беклейсинъ мени!», добірка віршів
- Сеяре Кокче «Енъмедилер», добірка віршів
- Вєсілє Мєнусман «Гъурбетликте яшамадым…», добірка віршів
- Сервер Мустафаєв «Альхамдулиллях, мусульманмыз…»
- Майє Сафет «Не ичюн пек эрте турсатасынъ, ана?», добірка віршів

У номінації «Дитяча література про Крим»
- Ельмаз Бахшиш «Кичкене къырмыскъачыкънынъ дубарасы»
- Аліме Куркчі «Тылсымджы»
- Лілія Муратова «Шахзаде Сабах»
- Зульбіє Саттарова «Къыш», добірка віршів

У номінації «Переклад художнього твору з української на кримськотатарську»
- Ельзара Абдураманова, переклад оповідання Дари Корній «Місячне насіння»
- Ельмаз Бахшиш, переклад віршів Інеси Доленник
- Аліє Кендже-Алі, переклад віршів Іздрика та Олесі Мамчич
- Сеяре Кокче, переклад віршів Маріанни Кіяновської та Сергія Жадана
- Тімур Куртумеров, Мамурє Чабанова, переклад уривку твору Сергія Жадана «Ворошиловград»

У номінації «Переклад художнього твору з кримськотатарської на українську»
- Інеса Доленник, переклад віршів Ельмаз Бахшиш
- В'ячеслав Левицький, переклади віршів Ельмаз Бахшиш, Таїра Керіма, Сеяре Кокче та Майе Сафет
- Ластівка Польова, переклад вірша Уріє Кадирової «Эсер еллер гонъюлимде...»
Фіналістка конкурсу у номінації «Переклад художнього твору з кримськотатарської на українську» Інеса Доленник

Після суворого конкурсного відбору було оголошено переможців у семи номінаціях і двох спеціальних номінаціях.

У номінації «Проза українською мовою про Крим» перемогла Джан Гуль з роботою «Очі кіліма/Килим гезлери».
У номінації «Проза кримськотатарською мовою» перемогла Зера Бекірова – «Джевиз тереги ве гулидан чечеги».
У номінації «Поезія українською мовою про Крим» переміг Сергій Синоптик – поетична добірка «Якою мовою купувати морозиво».
У номінації «Поезія кримськотатарською мовою» переміг Сейран Ібраїм – «Къырымым, азизим, беклейсинъ мени!»
У номінації «Дитяча література про Крим» перемогла Аліме Куркчі – «Тылсымджы».
У номінації «Переклад художнього твору з української на кримськотатарську» перемогла Сеяре Кокче з перекладом віршів Маріанни Кіяновської та Сергія Жадана.
У номінації «Переклад художнього твору з кримськотатарської на українську» переміг В'ячеслав Левицький з перекладом віршів Ельмаз Бахшиш, Таїра Керіма, Сеяре Кокча і Майє Сафет.
У спеціальній номінації «Слова свободи» відзначено політв'язнів Османа Аріфмеметова і Сервера Мустафаєва.
Ще однією відзнакою у спеціальній номінації «Внесок у розвиток кримськотатарської літератури» нагородили кримськотатарського поета Шукрі Аппаза.

  Олег Сенцов вручає призи представникам увязнених номінантів 

Нагороди (ексклюзивну керамічну статуетку роботи кримськотатарського майстра Рустема Скибіна та диплом) переможці отримували з рук знакових особистостей – кримського режисера, донедавна політв’язня путінського режиму Олега Сенцова, відомого українського колумніста, публіциста і письменника Віталія Портнікова, ексвиконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун, головного редактора українського інформресурсу «Українська правда» Севгіль Мусаєвої, українського музичного продюсера Ігоря Кондратюка та інших відомих персон.

Уляна Супрун з учасниками конкурсу

Після церемонії нагородження переможців конкурсу «Кримський інжир» – 2019 відбулася прем'єра концерту для фортепіано з оркестром у виконанні Ансамблю класичної музики імені Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України (диригент – народний артист України Ігор Андрієвський; солістка – лауреат міжнародних конкурсів Ольга Савайтан). Прозвучали твори кримськотатарського композитора Усеіна Бекірова.

Прем'єра концерту для фортепіано з оркестром в Будинку звукозапису Українського радіо

За підсумками минулорічного літературного конкурсу видано українсько-кримськотатарську антологію «Кримський інжир», яку попередньо презентували на «Книжковому арсеналі» в Києві, а нині представляли й на фестивалі у Кримському Домі, де відбувалися основні події наступних фестивально-конкурсних днів. Саме там можна було посмакувати «Кримським інжиром» і не лише з кримськотатарським мовно-культурним присмаком, а й українським і навіть англійським.

Антологія «Кримський інжир»
Пропозиції книжкового ярмарку

Окрім книжкового ярмарку, літературних читань фіналістів другого конкурсу «Кримський інжир», які проходили в Кримському Домі, на його дискусійному майданчику можна було почути й відомих поетів, письменників, літературознавців, істориків, філософів і, звісно, політиків.
Так, у дискусії «Слова свободи. Сучасна кримськотатарська поезія та проза» можна було почути Джемілє Сулейманову – літературознавицю, у минулому – викладачку кафедри кримськотатарської літератури Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського; Бекіра Мамута – кандидата філологічних наук, доцента, головного редактора газети «Къырым», в минулому – декана факультету кримськотатарської і турецької філології Кримського інженерно-педагогічного університету; Шевкета Юнусова – кандидата філологічних наук, доцента, члена Спілки письменників України, автора монографій і наукових статей з історії кримськотатарської літератури, редактора підручників для шкіл. Модератор – Осман Пашаєв, журналіст, виконавчий продюсер телеканалу «UA: Крим».


Надзвичайно цікавою була й дискусія «Війна та мир історичних наративів» за участю Ґульнари Бекірової – історикині, публіцистки, ведучої телеканалу АТR, лауреатки премії імені Бекіра Чобан-заде; історика, Олександра Зінченка – ведучого програми «Розсекречена історія» на UA: Перший; Вахтанга Кебуладзе – філософа, публіциста, викладача Київського університету ім. Т. Шевченка та Києво-Могилянської академії. Модератор – Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, документаліст, письменник, оглядач часопису «Український тиждень», член Правління НСТУ.


Неабиякий інтерес викликала дискусія «Сценарії: Перетворення тексту літературного у кіношний» за участю Ахтема Сеітаблаєва – актора та режисера, широко відомого за фільмами «Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги», «Захар Беркут», «Додому»; Марисі Никитюк –  режисерки та сценаристки короткометражних і повнометражних фільмів («Додому», «Коли падають дерева»); Мирослава Лаюка – поета, письменника і драматурга, сценариста фільму «Свято збору урожаю». Модератор – Ілларіон Павлюк, журналіст, продюсер, документаліст, письменник, автор романів «Білий попіл», «Танець недоумка».


Цікавими були й дискусії «Про який Крим пишуть у сучукрліті?», «Пошуки сили у моменти зневіри», «Табу в літературі: секс та ненормативна лексика». Жвавий інтерес викликала розмова-презентація «Як арт-буки про весілля й кухню підтверджують або спростовують стереотипи про народ?», у якій взяли участь Лєньяра Абібулаєва – культурологиня, фотохудожниця, співавторка книги «Toy. Sevgi arfesi / Весілля. Переддень любові» та Олена Соболєва – етнологиня, авторка книги «Кримськотатарська кухня». Модераторка – Ольга Духніч, журналістка видання «Новое Время».


Та найбільш жвавими були фестивально-конкурсні заходи, присвячені дитячій літературі, у яких безпосередню участь брали саме діти, навіть виступаючи у якості своєрідних експертів. Це і дитячі читання, забавляння і майстер-класи. Це і серйозна розмова про те, «Як книжки розповідають дітям про Інших та через Інших – про себе?», у якій брали участь відомі письменники, що пишуть для дорослих і дітей. Своїм баченням і секретами по цій темі ділилися письменник, редактор, перекладач, критик і видавець Іван Андрусяк; письменниця, перекладачка дитячих творів з української на кримськотатарську Ельмаз Бахшиш; письменниця, перекладачка поезій з англійської, польської та литовської Олеся Мамчич.

Свої твори для дітей читає письменниця Ельмаз Бахшиш

Письменник Іван Андрусяк з маленькими читачами

І завершилася програма фестивалю «Кримський інжир» надзвичайно серйозною розмовою на актуальну і для кримських татар, і для українців тему «Література в неволі: тексти, що допомагають почути голос політв'язнів». Про шлях боротьби і долю кримськотатарського народу та поточну політичну ситуацію в країні та світі з кримськотатарським лідером, радянським дисидентом, народним депутатом України Мустафою Джемілєвим розмовляв відомий журналіст, редактор, радіоведучий, телеведучий, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов.

Говорить лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв

Таким надзвичайно насиченим і змістовним був другий міжнародний літературний конкурс «Кримський інжир» / «Qırım inciri» та однойменний фестиваль (організатор Кримський Дім, координатори – програмний директор «Кримського дому» в Києві Алім Алієв і письменниця, літературознавиця і літменеджерка Анастасія Левкова).


Під час численних розмов і дискусій у Кримському Домі доводилось чути й таке, що до 2014 року українці та кримські татари, мовляв, не надто дослухалися один до одного. Тепер ми можемо сміливо говорити про те, що в Україні з’явився нарешті й надзвичайно важливий літературно-мистецький майданчик, з якого чути голос кримськотатарського народу, котрий прагне повернути свій рідний Кримський Дім, нахабно захоплений російським окупантом. І хоча дивовижний смак «Кримського інжиру» від цього віддає трохи гіркотою, у ньому відчувається й цілюща сила, яка єднає кримськотатарський і український народи відчуттям спільного дому, що потребує й спільних зусиль для його відновлення, облаштування і захисту.

Володимир Стецюк

Фото автора

Теги: Київ Крим конкурс фестиваль КримськийІнжир номінації переможці дискусіїшаблоны для dle 11.2
Додати коментар