Переглядається дата народження Кривого Рогу

Криворізькі історики та краєзнавці звернулися до Українського інституту національної пам’яті з пропозицією щодо перегляду дати заснування Кривого Рогу.

 Пам'ятник легендарному козаку Рогу (Скульптор Олександр Васякін)

Український інститут національної пам’яті в березні розпочав публічну дискусію щодо необхідності започаткування в Україні процесу деколонізації. Як зазначив у одному зі своїх публічних виступів на цю тему голова інституту Володимир В’ятрович, в ході дискусії за участі істориків, експертів, людей, які мають певний досвід щодо того, як відбувалася деколонізація в інших країнах, має бути напрацьоване поглиблене бачення основного змісту цього процесу. За його словами, Інститут національної пам’яті має на меті розробити у підсумку відповідний законопроект щодо деколонізації України.

Одним із важливих аспектів процесу деколонізації має стати передатування цілої низки українських історичних міст, дати заснування яких були штучно прив’язані до періоду колонізації земель Запорозької Січі Російською імперією, хоча насправді вони виникли як населені пункти значно раніше. В числі таких міст, які мають набагато давнішу історію, ніж кінець 18 століття, Володимир В’ятрович назвав, як приклад, Одесу, Дніпро і Павлоград, про перегляд дати заснування яких вже порушене питання.

З пропозицією долучити до цих міст і Кривий Ріг звернулися до голови УІНП криворізькі історики і краєзнавці – доктор історичних наук, професор КНУ Віталій Стецкевич, заступник директора Криворізького історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник, старший науковий співробітник музею Ірина Стеблина і журналіст Володимир Стецюк. Текст звернення подається нижче.

Історики Віталій Стецкевич та Олександр Мельник обговорюють
історичні підстави для перегляду дати заснування Кривого Рогу

«Звертаємось до Вас у зв’язку з поширеною Вами інформацією щодо порушення питання про перегляд дати заснування двох міст Придніпров’я – Дніпра й Павлограда. Цілком очевидно, що потреба та підстави для такого передатування є. І в цьому плані не є виключенням ще один населений пункт даного регіону – місто  Кривий Ріг, дату заснування якого, на нашу думку, з суто ідеологічних міркувань було штучно віднесено до періоду колонізації краю Російською імперією, а не до попередньої доби перебування цих земель у складі Запорозької Січі.

Об’єктивно : внаслідок такого підходу вік Кривого Рогу як поселення значно «укорочено» і дату його народження штучно вписано в російську великодержавну концепцію «освоения земель Малоросийских». Це – по-перше. А по-друге, при такому підході абсолютно ігнорується попередня історія цього козацького краю, зокрема історія його заселення та виникнення козацьких першопоселень-зимівників, які з’явилися тут не пізніше XVII сторіччя – задовго до російського проникнення («інвазії») на ці терени.

За роки незалежності місцевими науковцями та краєзнавцями введено в обіг велику кількість джерел, які вказують на більш ранній період виникнення поселення біля злиття Інгульця та Саксагані.

На це вказують і матеріали, якими користувався ще Дмитро Яворницький, який під 1734 роком у переліку 12 зимівників згадує зокрема й криворізький. Є й свідчення про те, що в цей же час тут було поселення отамана Івана Рога – тобто задовго до появи поштової станції. Є також прямі вказівки на будівництво в районі поселення першої церкви св. Миколая. Так, архієпископ Гавриїл (Розанов) у своєму хронологічно-історичному описі датою будівництва церкви називає 1761 рік. Тобто церкву будували за 14 років до появи поштової станції.          
Є згадка про цю ж церкву і під 1763 роком у «Формулярному списку» Миколаївської церкви за 1885 рік. 1763 рік, як дату повноправної діяльності цієї ж таки церкви, наводять також церковні історики Автоном Лебедєв і Діодор Якубович, а Федір Миляновський – згадує її в описах за 1762 рік.

Наступна згадка про дану церкву свідчить про її відбудову і датується вже 1785 роком (Розанов). Виходячи із поданих у різних джерелах свідчень, можемо припустити, що першу церкву вірогідно спалили татари під час набігу взимку 1769 року. Про це дотично свідчить і рапорт полковника Скидана від 9 січня 1769 року, де вказано, що він, полковник, частину козацької залоги через відсутність сіна для коней вимушений розсередити  по зимівниках на Саксагані та Базавлуку.

Як відомо, церкви зазвичай будували в поселеннях, де було не менше 100 дворів.

Про існування поселення до нинішньої офіційної дати його заснування свідчать і деякі карти України з Альбрехтського університету (Канада) : Ж. Ковенса і С. Мортінеса (1738), де показано Gelubowa Lugula ; карта Р. Дзаноні (60-ті роки ХVІІІ ст.), де біля злиття Інгульця і Саксагані позначено поселення «Саксаганське». Запорозьке урочище Саксагань згадується й у премеморії від 4 травня 1751 року. На згаданій карті показано умовний знак фортеці. З архівних джерел відомо, що під час російсько-турецької війни 1768-1774 років Ставка Коша Запорозької Січі в 1770-1772 роках знаходилась у Кривому Розі, а це також говорить про існування тут вже досить великого поселення. Біля нього були також і зимівники, про які згадують документи Коша від 4 червня 1761 року. Відомо, що в 1762 році зимівник біля злиття річок належав Василю Богацькому.

Про зимівник біля злиття Саксагані та Інгульця говориться і в листуванні Коша за 1747 рік.

На початку ХХІ ст. під час археологічних розкопок і шурфувань в історичному ядрі Кривого Рогу було знайдено низку артефактів, які також дають підставу для пониження дати заснування поселення. Так, у 2003 р. було розкопано частину стародавнього цвинтаря, де в одному з поховань знайдено монету денга 1731 року. В 2016 р. при розкопках місцезнаходження першої церкви знайдено гривну 1726 року і денги 1731 і 1753 років.

Розкопки фундаменту Миколаївської церкви, 2016 р.

Гривна 1726 року, знайдена при дослідженні фундаменту криворізької церкви

Протягом 2003-2007 років під час шурфування в зоні новобудов знайдено велику кількість фрагментів виробів з гутного скла, уламків керамічної тари і кахлів, вироби із заліза, які були датовані фахівцями другою половиною ХVІІ – першою половиною ХVІІІ ст. Окрім наведених артефактів є ще й низка інших свідчень про існування в історичній частині міста (біля злиття річок Інгулець і Саксагань) поселень вже в середині ХVII ст.

Експозиція в Криворізькому історико-краєзнавчому музеї 
з новими матеріалами щодо заснування Кривого Рогу

Іншими словами, є досить вагомі підстави дату заснування міста пов’язувати саме з першопоселеннями від середини ХVII ст. і згадками про них, а не з появою тут на сто років пізніше поштової станції.  
Не випадково й Кабінет міністрів України в постанові «Про затвердження списку історичних населених місць України» від 2001 року (№ 878), cпираючись, у свою чергу, на матеріали Держбуду УРСР, час виникнення Кривого Рогу датує серединою ХVІІ століття. На цій же позиції стоїть й Інститут Історії НАН України (див.: лист ІІ НАН України від 9 грудня 2014 року), де теж вірогідною датою виникнення перших поселень у вказаному місці злиття річок називається середина ХVІІ століття.

З огляду на сказане вище звертаємось до вас з ініціативою про порушення питання щодо перегляду дати заснування  Кривого Рогу як поселення.

З повагою,

В.В. Стецкевич, доктор історичних наук, професор Криворізького національного університету
О.О. Мельник, заступник директора Криворізького історико-краєзнавчого музею
І.О. Стеблина, старший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею
В.В. Стецюк, журналіст, краєзнавець

28.03.2019 р.                                                                                                м. Кривий Ріг»
 
Отже, чи буде взято до уваги пропозицію криворізьких істориків і краєзнавців? Як повідомив начальник управління Українського інституту національної пам’яті Ярослав Файзулін, отриманого листа вже розписали на одного з фахівців, який займається даною темою. За його словами, після попереднього вивчення даного питання матеріали по Кривому Рогу буде передано до академічного Інституту історії НАН України для більш ґрунтовного дослідження. У разі наукового підтвердження наведених авторами звернення підстав для перегляду дати заснування населеного пункту Кривий Ріг в числі інших історичних міст буде включений до відповідного законопроекту про деколонізацію і передатування, який розглядатиметься у Верховній Раді України.

Підготував Володимир Стецюк
 
Теги: КривийРіг історики краєзнавці звернення УІНП передатуванняшаблоны для dle 11.2
Додати коментар