Унікальний заказник – під розробку залізистих кварцитів?

На території криворізького ландшафного заказника загальнодержавного значення збираються видобувати залізисті кварцити. У зв'язку з цим понад двадцять криворізьких депутатів різного рівня направили звернення Президенту України Петру Порошенку, закликаючи главу держави негайно втрутитись у ситуацію.

   
У Кривому Розі не вщухають пристрасті навколо унікального ландшафного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона», на території якого заплановано розпочати видобуток залізистих кварцитів. У зв’язку з цим першими забили тривогу представники екологічних організацій, які привернули увагу широкої громадськості до даної кричущої проблеми. Однак незважаючи на неабиякий резонанс, викликаний такими абсолютно незаконними намірами, видача «спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування окислених залізистих кварцитів у межах ділянки №3 балки Північна Червона» найближчим часом може бути погоджена Дніпропетровською обласною радою. Принаймні текст проекту рішення з даного питання вже виставлено на веб-сайті обласної ради і на найближчій сесії доля ландшафного заказника може бути остаточно вирішена депутатами обласного рівня.

Як зазначається в проекті вказаного документа, рішення прийматиметься з урахуванням подання ТОВ «Кривбас цемент пром», Державної служби геології та надр України, висновків і рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань використання природних ресурсів. Тобто у профільного міністерства та уповноваженого територіального органу місцевого самоврядування видача такого дозволу в обхід діючого законодавства, очевидно, не викликає жодних сумнівів щодо його правомірності. А відтак остаточне прийняття рішення фактично є тепер суто технічним питанням. Але так не вважають ті, хто долучився до акції з порятунку ландшафного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона».

Серед тих, хто б’є на сполох, депутат Верховної Ради першого скликання, давній активіст екологічного руху, а нині голова ГО «Криворізьке міське правозахисне товариство» Микола Коробко, який є ініціатором звернення до Президента України Петра Порошенка із закликом негайно втрутитись у ситуацію. Запропонований текст звернення громадський активіст закликав підписати криворізьких депутатів усіх рівнів і з понад двадцятьма підписами документ вже направлено до президентської адміністрації.

Звернення до Президента України

У тексті звернення зокрема говориться, що в липні поточного року в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області були проведені громадські слухання щодо звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) внаслідок планованої діяльності з видобутку залізистих кварцитів. Однак, за словами ініціатора звернення, вказаний захід організували з порушенням положень пунктів 8, 9 Постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. про порядок проведення громадських слухань у процесі впливу на довкілля і норм ст. 133 Конституції України про систему адміністративно-територіального устрою України щодо вибору місця проведення слухання. Внаслідок цього, на його думку, можливості для присутності потенційних учасників з Тернівського району, який може зазнати безпосереднього негативного впливу від планованої діяльності, створено не було. У підсумку в слуханнях взяли участь представники лише 3-х громадських організацій у кількості менше 10 осіб.

Тим не менш, на вказаних слуханнях було встановлено факт надання неправдивої інформації про екологічне значення території балки Північна Червона, ділянка якої відводиться під розробку родовища.

Як зазначається у тексті звернення до президента, директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Р. О. Стрілець, відповідаючи на запит суб’єкта господарювання, повідомив про відсутність на ділянці родовища створених (оголошених) об’єктів природно-заповідного фонду. У згаданому повідомленні департаменту також наголошується, що зазначена ділянка «не входить до охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду» і що інформація стосовно рідкісних рослин, які б перебували на території ділянки під загрозою зникнення, у департаменті відсутня.

Висновок Департаменту екології та природних ресурсів ДОДА

Виходячи з цього, учасники слухань одностайно і категорично заявили, що наданий звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) планованої діяльності з розробки родовища не може бути схвалений до практичного впровадження, оскільки такий необачний крок неминуче позначиться непоправними екологічними наслідками. Однак постійна комісія обласної ради з питань використання природних ресурсів, спираючись на висновок уповноваженого територіального органу, складений в обхід норми ст. 6, ч. 2, п. 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», визнала за можливе рекомендувати погодити надання згаданого спеціального дозволу.

У зв’язку з цим у направленому Президенту України тексті звернення зазначається, що очікуване надання земельного відводу, частково за рахунок території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона», є нічим іншим, як намаганням здійснити зміну меж території об’єкта природно-заповідного фонду некомпетентним органом. Згідно ст. 53 ЗУ «Про природно-заповідний фонд» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення мають ухвалюватися Президентом України. Відповідно й зміна меж, категорії та скасування статусу таких об’єктів ПЗФ має здійснюватись на підставі вказаного закону і відповідного експертного висновку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.


Отже, уповноважений територіальний орган – департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який проігнорував ризик неминучості втрат скарбів біорізноманіття, не оцінив розмір очікуваної шкоди, що вплине на довкілля, а відповідно й розмір потенційної компенсації за очікувану завдану шкоду, такими діями фактично скасував сам статус об’єкта ПЗФ. На думку Миколи Коробка, зміна меж чи скасування статусу загальнодержавного значення для зазначеного об’єкта ПЗФ як представника природної спадщини з найбільшим видовим складом у цьому регіоні завдасть непоправної шкоди біорізноманіттю Криворізького регіону. І ці втрати вже не можуть бути компенсовані жодними матеріальними відшкодуваннями. Саме тому ним і було ініційоване звернення до Президента України Петра Порошенка, щоби він в межах своєї компетенції вжив невідкладних заходів, спрямованих на недопущення руйнації однієї з найцінніших пам’яток природи Криворіжжя – заказника загальнодержавного значення «Балка Північна Червона».

Дещо з історії дослідження балки Північна Червона і створення ландшафного заказника.


Балка Північна Червона розташована на північно-західній околиці Кривого Рогу – між Першотравневим рудником і шахтою «Тернівська» (кол. ім. Леніна). Довжина балки становить 36 км, загальна площа – 54,3 га. По балці протікає струмок, по її схилах виходять на денну поверхню масиви гірських порід.

Згідно з гіпотезою вчених, близько чотирьохсот мільйонів років тому у цій місцевості упав метеорит, внаслідок чого утворився величезний кратер. На місці кратера власне й знаходиться балка Північна Червона. По обох її схилах виходять на денну поверхню породи продуктивної залізорудної товщі палеопротерозойского періоду, відслонюються сланцеві та залізисті горизонти, які утворюють невеликі за розмірами розрізнені скельні виходи. Трапляються також брили імпактитів – породи, яка утворилася після зіткнення метеориту з земною поверхнею. Зовні вони нагадують доменні шлаки. Неабияку увагу науковців привертають відслонення пісковиків зі скам'янілими рештками рослин. Деякі вчені пов’язують їх з руслом прадавньої ріки.

Систематичне вивчення рослинного світу балки було розпочате в 1972 році науковцями Криворізького відділення Донецького ботанічного саду. Вперше ця територія була взята під охорону в 1974 році як геологічний заказник місцевого значення. У 1983 році територію балки площею 28,3 га було оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення, а в 1988 році заповідна територія збільшилася ще на 26 га – за рахунок заказника місцевого значення «Балка Північна Червона».

По балці ростуть степові і лісові чагарники, лугова і прибережно-водна рослинність. Є також різнотравно-ковилово-типчакові степи та рослинність кам'янистих відслонень. Усього на території балки виявлено 360 видів вищих рослин, серед яких 46 охоронних, з них 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 — охороняються в області. На виходах залізистих кварцитів раніше зростали чотири види папоротей, які охороняються в Дніпропетровській області, два з них вже фактично зникли.

Висновок наукових співробітників Криворізького ботанічного саду 
НАН України щодо природної цінності ландшафного заказника

Заказник створено з метою збереження, серед інших природних цінностей, унікальних рослинних угрупувань, зокрема типчаково-ковилових степів, рослинності кам’янистих відслонень, різноманітного тваринного світу. Знищення біорізноманіття балки Північна Червона, що може статися з початком гірничих розробок на території ландшафного заказника, завдасть непоправної шкоди екосистемі всього регіону і це буде тяжким злочином як перед природою, так і майбутніми поколіннями, виправдання якому немає й бути не може.

У зв’язку з цим Микола Коробко нагадує, що згідно з останніми даними показник заповідності в Україні становить лише 6,6%, в той час як Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.» передбачалося розширення площі природно-заповідного фонду до 10% у 2015 р. та до 15% загальної території країни – у 2020 р. (У більшості країн Європи середній показник заповідності становить понад 15%. – Авт.). Степова зона країни займає 34% території, і лише 4% її не розорано. Площа природних степових екосистем складає близько 1% від площі країни. Показник заповідності степового біогеоценозу значно поступається перед загальноукраїнським показником і вже немає шансів на його досягнення. Науковими дослідженнями встановлено, що площа степів уже менша від мінімуму, необхідного для самовідновлення та збереження генофонду всієї степової екосистеми.

За такого стану питань екобезпеки втрата кожного гектара природного степу з міркувань короткочасного економічного ефекту і внаслідок неприпустимої суто споживацької політики в сфері природокористування є тяжким ударом як по існуючій екосистемі, так і по престижу держави.

Хто ж має намір вчинити замах на безцінні залишки унікальної живої природи Кривбасу?

Як повідомляє вісник «Дніпроград» з посиланням на «Наші Гроші», видобувати відкритим способом залізисті кварцити з метою отримання залізовмісної коригуючої добавки до цементу збирається таке собі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбас цемент пром». Переглянувши дані реєстрів, журналісти з’ясували, що вказане підприємство створене рік тому і його кінцевими бенефіціарами є мешканці ОРДЛО Володимир Гвоздь (зареєстрований у місті Ровеньки Луганської області) і Володимир Шуршиков (Макєєвка Донецької області). До статутного фонду підприємства кожен з них вніс по 500 грн.

Ось така історія, яку Микола Коробко та інші криворізькі активісти й депутати різного рівня, що долучилися до акції з порятунку ландшафного заказника «Балка Північна Червона», сподіваються донести у своєму зверненні до Президента України. Чи почує?
 
Володимир Стецюк

Фото та фотокопії документів з відкритих джерел
 
Теги: заказник балка Північна Червона слухання порушення відведення розробки погодження звернення президент

шаблоны для dle 11.2
Додати коментар