Летальний наслідок у протистоянні з антигуманною медичною системою

Учасник російсько-української війни криворіжець Володимир Близнюк, вимагаючи від лікарів необхідних ліків, оголосив голодування і помер у лікарні, вчасно не отримавши належної медичної допомоги.

Вранці 8 липня в 16-й міській лікарні Кривого Рогу помер активіст Майдану, учасник російсько-української війни, голова ГО «Сталеве братство», лідер первинної профспілкової організації Працівників металургійної промисловості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володимир Близнюк. Ця звістка буквально потрясла його земляків – друзів, знайомих, соратників і всіх, хто знав цю світлу, небайдужу до будь-якої несправедливості людину.

 Володимир Близнюк 

«Сьогодні о четвертій ранку зупинилося серце величезної людини. Відійшов у вічність воїн, за духом, за своїми діями. Не стало принципової і чесної людини, борця за правду, за справедливість, людини з чистим, як у дитини, серцем. Володимир Близнюк, нехай Господь упокоїть твою душу у царстві своїм, де немає ніяких недугів і скорбот», – написав на своїй сторінці в ФБ капелан Олександр Огарков.

Про те, що трапилось у 16-й лікарні, заговорило згодом усе місто. Особливо підлила масла у вогонь заява головного лікаря Ігоря Криштопи про те, що причиною смерті нібито могла стати печінкова недостатність, пов’язана з наркоманією. За словами керівника медзакладу, заяву якого оприлюднили деякі міські ЗМІ, зокрема телеканал «Первый городской» і сайт «Первый Криворожский», Володимир Близнюк міг померти від великої кількості вжитих наркотиків – медпрацівники нібито бачили, як «пацієнт вводив собі схожі речовини». (А що, медичні аналізи наявності наркотичних речовин у крові пацієнта не показали й медпрацівники мусили визначати їх «на око»?)
 
Разом з тим Ігор Криштопа зазначив, що попередній діагноз смерті Володимира Близнюка – гостра печінкова недостатність – став для лікарів медзакладу повною несподіванкою, оскільки «напередодні пацієнт на стан здров’я не скаржився». (Погодьтеся, надто дивне твердження головного лікаря стосовно людини, яка звернулася до лікарні за медичною допомогою. За свідченням депутата обласної ради Ірини Туровської, яка зустрічалася з Володимиром на другий день його голодування, вже тоді він був жовтим і білки його очей також були жовтими).

Досить суперечливим видається й наступне повідомлення Ігоря Криштопи, що пацієнта нібито «планували відправляти на реабілітацію в обласну лікарню Мечникова». Якщо «не скаржився», то навіщо ж тоді реабілітація та ще й в обласній лікарні? А згодом ескулапи ошелешують взагалі вбивчим діагнозом: цироз печінки, гепатит С, розширення вен стравоходу і відкрита кровотеча.

«З таким діагнозом довго не живуть, – коментує висновок своїх колег головний лікар приватної клініки «Мрія-Медсервіс», майданівець, волонтер Олесандр Крижов, – у даному разі врятувати життя можна хіба що шляхом трансплантації печінки і за допомогою супер дорогих ліків, яких не лише в лікарні, а взагалі в країні наразі немає».

Отже, «наркоман», невиліковно хворий... То які тут претензії до лікарів?

Насправді ж, якщо звернутися до початку цієї сумної й трагічної історії та подивитися, як розвивалися події, що зрештою й призвели до летального наслідку, претензії і до лікарів, і до системи охорони здоров’я загалом, і навіть до місцевої поліції таки з’являться.


Летальний наслідок у боротьбі з системою

Так що ж трапилось у 16-й міськлікарні? Якщо коротко, не отримавши необхідних ліків, 27.06.18 тяжко хворий пацієнт оголошує голодування, пише заяву про кримінальний злочин до Покровського районного відділення поліції та викликає по телефону оперативно-слідчу групу на місце його скоєння – в 16-ту міську лікарню. Однак замість оперативно-слідчої групи на місце прибувають патрульні, які в ситуації, що виникла, складу злочину не вбачають, а те, що хворий схильний трактувати як злочин, називають його суб’єктивною думкою. Однак заяву патрульним голодуючий пацієнт не віддає, продовжуючи вимагати приїзду оперативно-слідчої групи.

Голодуючий Володимир Близнюк на вході 
в стаціонар 16-ї міської лікарні

Наступного дня на допомогу голодуючому Володимиру Близнюку приходять його соратники, які обіцяють підняти на ноги усіх впливових знайомих, пропонують дістати необхідні ліки через волонтерів тощо. Зокрема голова філії 39-ї Жіночої сотні самооборони м.Кривий Ріг, волонтер uliana Kalin Berezutskaya на своїй сторінці у ФБ зазначає, що відразу ж запропонувала Володі допомогу, але він відмовився, сказавши: «Юліанко, скільки має країна триматись на волонтерах? Коли вони вже перестануть красти і почнуть працювати?»

Саме 28 червня, коли країна відзначала День Конституції, громадський активіст, один з колишніх лідерів Криворізького майдану Володимир Фомицький подає заяву про злочин, «скоєний начальником Покровського ВП ГУ Нацполіції у Дніпропетровській області за ст. 367 КК України (Службова недбалість)». Звісно, заяву було подано вже до іншого – Довгинцівського районного відділення поліції. Тобто активіст намагається чинити тиск на керівника Покровського відділення поліції, яке бездіє, не реагуючи на сигнал хворого Близнюка про злочин, скоєний у 16-й лікарні.

На своїй сторінці в ФБ Володимир Фомицький повідомляє про надіслане в поліцію попередження, що у разі ігнорування поданої ним заяви 29.06.2018 року о 8-00 під Покровським ВП ГУ Нацполіції у Дніпропетровській області буде розпочато акцію протесту. У зв’язку з цим активіст закликає своїх фейсбучних френдів приєднатися до пікетування Покровської Нацполіції. «Ми вже достатньо втратили побратимів і посестер – Катюшик Валевская, Татьяна Унгурян, Анна Ищенко, Наталья Соколовская (Natalya Sokolovskaya) та багато інших, щоб надалі терпіти ці знущання над громадянами України» – завершив своє звернення громадський активіст.

28.06.2018 оперативно-слідча група Покровського районного відділення поліції таки прибуває до 16-ї міськлікарні й приймає у Володимира Близнюка заяву про скоєння кримінального злочину. Однак кримінальне провадження за даною заявою так і не відкрили і слідчо-оперативні дії не розпочато й по сьогодні.

Наступного дня Володимир Близнюк на своїй сторінці в ФБ повідомляє: «Усі необхідні ліки, які були призначені від початку, принесли. Щоправда, сказали, що це не від лікарні, а від якогось фонду. Знімаю голодування і починаю лікування. Дякую усім, хто підтримував морально, хто приїздив провідувати, хто просто дзвонив. Разом ми сила. Слава Україні!»

А вранці 8 липня у лікарні констатують його смерть… Що ж призвело до такого летального наслідку?


День Конституції у 16-й міській лікарні  

Можемо почути ще живого Володимира Близнюка завдяки відеозапису, зробленому одним із лідерів Криворізького майдану, а нині – депутатом Дніпропетровської обласної ради Іриною Туровською, яка відвідала хворого в лікарні саме у знаменний День Конституції. Як зазначила Ірина на початку відеозапису, на прохання Володимира 28 червня вона приїхала подивитися, як виконується Конституція по відношенню до громадян у 16-й міській лікарні. Був другий день голодування, оголошеного пацієнтом лікарні з вимогою про надання необхідних ліків, якими не міг його забезпечити медзаклад.

Відеозапис можна знайти за посиланням:  
Голодування в криворізькій лікарні   


«Близько двох тижнів тому мені стало зле, і я звернувся до сімейного лікаря, – розповідає на камеру Володимир передісторію свого конфлікту з працівниками медзакладу, а за великим рахунком – з усією системою, яка склалася в місті та країні загалом. – Лікар мене направила в хірургію 11-ї міськлікарні з підозрою на запалення жовчного міхура».

У хірургічному відділенні хворий пролежав 5 днів. За його словами, медзаклад забезпечив усіма необхідними ліками, йому поставили крапельницю, зробили уколи, необхідні аналізи. Однак попередньо виставлений діагноз не підтвердився, і його виписали, порадивши продовжити лікування у спеціалізованому медзакладі – гастроентерологічному відділенні 16-ї міськлікарні, яке є чи не єдиним на все Криворіжжя.

«Знаючи, який стан справ у нашій медицині, – звучить далі голос Володимира Близнюка у відеозапису, – я вирішив звернутися до головного лікаря 16-ї міськлікарні Ігоря Криштопи – до речі, депутата міськради від Опоблоку».

Оскільки у ветерана російсько-української війни коштів на лікування не було, він просить у головного лікаря допомоги. «Нема питань, ляжеш, пролікуєшся, все буде гаразд», – запевняє той. При цьому керівник медзакладу зазначає, що черга на стаціонар у гастроентерологію зазвичай розписана на 3-4 місяці наперед. Однак за його рекомендацією хворий таки лягає наступного дня в лікарню, здає необхідні аналізи і лікуючий лікар йому призначає курс лікування.

«Перед обідом кличе мене медична сестра, – розповідає далі Володимир, – й видає  коробку, в якій кілька флаконів фізрозчину, системи для крапельниць, 20 шприців і якісь пігулки. А все інше пропонує мені купувати самому, якщо я хочу лікуватися».

На придбання ліків з наданого досить об’ємного переліку коштів хворий не мав. Однак він був твердо переконаний, що згідно з Конституцією, якою передбачене безоплатне надання медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, його мав забезпечити усім необхідним саме медзаклад. І Володимир став вимагати виконання конституційних положень щодо забезпечення державою безкоштовного лікування громадян. Однак виконувати Конституцію ніхто не збирався, й він вирішив удатися до крайньої форми протесту.

«Вибір у мене був невеликий, – говорить Володимир на камеру, – або тихо лежати й помирати без ліків, або привернути увагу до проблеми охорони здоров’я у нашому місті та в країні загалом. Я вирішив оголосити голодування. Дзвонив на гарячу лінію в Міністерство охорони здоров’я, але в них там іще совдепівська система – сказали, що скаргу відправлять за місцем проживання та лікування. Отже, на кого люди скаржаться, на ім’я того з міністерства й відправляють скаргу. Тобто, що насправді відбувається на місцях, їх абсолютно не цікавить».

Зрештою на стіні лікарняної палати, у якій, між іншим, окрім Близнюка на той час не було жодного хворого (це щодо 3-місячної черги на лікування) з’явився плакат наступного змісту: «Оголошую голодування. Супрун, Мурашко, Криштопа – горіти вам у пеклі. Дякую за «медичну допомогу»*. (* Ідеться про міністра охорони здоров’я, начальника управління охорони здоров’я виконкому Криворізької міськради і головного лікаря 16-ї міської лікарні. – Авт.).

Отак учаснику бойових дій, якому судилося пройти пекельні випробування в багатьох гарячих точках охопленого війною Донбасу, а потім влаштовувати разом з бойовими побратимами «блокаду торгівлі на крові» та чимало інших акцій протесту в Кривбасі, довелося зустріти черговий День Конституції – голодуванням у лікарняній палаті.

Володимир Близнюк в зоні бойових дій у складі 2-го 
реактивного батальйону 17-ї танкової бригади

Черговий лікар, яка побачила, що до голодуючого хворого прийшла відвідувачка, зазирнула в палату й відразу ж «нарвалася» на не зовсім зручні запитання депутата обласної ради, зокрема, чому хвора людина оголосила голодування?

«Я не знаю, чому людина оголосила голодування. Хворого я оглянула, видала йому необхідні ліки», – почала відповідати на запитання Ірини Туровської лікарка, а коли зрозуміла, що її знімають на камеру, відразу ж запротестувала, мовляв, порушують її «свободу слова».

«Сьогодні День Конституції, між іншим», – нагадує Володимир Близнюк і тут же посилається на відповідні положення основного Закону, що кожен має право збирати, зберігати і поширювати інформацію.

Жінці в білому халаті нічого іншого не залишалося, як змиритися з тим, що розмову записують на камеру. Тож варто навести бодай фрагмент з цього досить показового спілкування.

«Крапельниці ми видали, фізрозчин – видали… І ще один препарат по протоколу, – повідомляє чергова лікарка. – А це те, чого наразі у відділенні немає, – вказує вона на цілий список ліків. – Ми ж не винуваті, що цих ліків у нас немає».

«А чому вчора цього не дали, а лише після оголошення мною голодування?» – питає Володимир, вказуючи на ліки, які йому щойно принесли.

«Ліки взяли у фонді відділення», – зазначає лікарка.

«Видно, що це призначення було пізніше дописане іншою ручкою, – звертає увагу Ірина Туровська на запис у листі призначення, – але воно не було зроблене на учорашній день, і ці ліки принесли вже сьогодні».

«Я заступила на чергування сьогодні, тому відповідати за те, що було вчора, не можу», – говорить чергова.

«Мені вчора ввечері дали лише обезболювальне, – зазначає Володимир Близнюк. – А що робити з призначеними, але не виданими мені ліками?»

«Треба купувати або звертатися до спонсорів, волонтерів», – відповідає лікар.

«Це ви маєте мені дати. Поки Криштопа мені цього не дасть, я буду голодувати», – заявляє голодуючий.

(Цікаво, де ті кошти Уляни Супрун, які «мають ходити за пацієнтом»?)

«Хіба це протизаконно купувати за свої гроші взагалі, або брати гроші у спонсорів, волонтерів?» – здивовано запитує лікарка.

Просити допомоги у спонсорів чи волонтерів, звісно, не протизаконнно, а от вимагати гроші у людей, які потребують термінової медичної допомоги, але коштів на лікування не мають, безумовно, є злочином. І ще більшим злочином є те, що до цього вдаються державні і комунальні медичні заклади, які за Конституцією не мають права цього робити. Однак такі дії за мовчазної згоди суспільства вже злочином чомусь не вважаються, адже його вже давно привчили до того, що платити за послуги, які згідно положень Конституції держава має надавати безкоштовно, бо саме на це ідуть кошти платників податків, є узвичаєною «нормою». Тобто нормою стало те, що зі своїх злиденних зарплат ми тепер мусимо годувати армію чиновників, фармацевтичну, медичну, газову, енергетичну, комунальну і ще невідомо яку кількість мафій. І лише такі диваки, як Володимир Близнюк, ще намагаються протистояти такому свавіллю. …І дуже часто ціною власного життя.

Вшанування загиблих побратимів 
біля стели пам’яті в Кривому Розі

«А чому палата порожня, на скільки я знаю, потрапити до вас надто складно?», – знову запитує лікарку Ірина Туровська?

«Я не знаю», – говорить черговий лікар.

«Коли я розмовляв з Криштопою, він мені заявив, мовляв, ми вас сюди кладемо, а у нас тут на 3-4 місяці черга, бо ми одні на все місто, – пояснює ситуацію Володимир Близнюк. – Коли ж я прийшов сюди у відділення, то виявив у палатах дуже багато порожніх ліжок. Я от один лежу в палаті, а люди вчора не могли сюди потрапити. Деякі місяцями сюди їздять, а їм відмовляють. Тобто я вважаю, що це «завєдєніє» працює лише для отримання хабарів».


Корупція – рідна мати поборів у криворізьких лікарнях 

Про корупцію в лікарнях Кривого Рогу не говорив хіба що ледачий. Це питання піднімалося в пресі, на сесіях Криворізької міськради та Дніпропетровської облради. Минулого року намагався розібратися, хто винуватий в корупції і звідки «ростуть ніжки» тотальних поборів в медичних закладах Кривбасу, і лікар-кардіолог міської лікарні №9, депутат Покровської районної в місті ради Ігор Балахтар. («Весь Кривой Рог», публікація від 20.07.2017). http://www.veskr.com.ua/krivorozhskie-gorodskie-novosti/22468-khto-vinuvatij-v-koruptsiji-v-likarnyakh-krivogo-rogu-sprobuvav-rozibratis-svobodivets-likar-kardiolog-misklikarni-10.html

У вказаній публікації Ігор Балахтар зокрема зазначав, що ще рік тому під час подовження сесією облради контрактів з керівниками медичних закладів м. Кривого Рогу його політична сила ВО «Свобода» зверталася до депутатів та надавала факти про діяльність головних лікарів 9-ї та 16-ї міських лікарень. Йшлося про неефективність їх як менеджерів на посадах головних лікарів, систематичне порушення ними Законів України, їхнє упереджене ставлення до медперсоналу та депутатів районних у місті рад.

Приміром, серед недоліків у роботі головного лікаря 16-ї міської лікарні Ігоря Криштопи його колега Ігор Балахтар звертає увагу на те, що виписка хворих за якістю не відповідає вищій акредитаційній категорії даного закладу, відсутні навіть результати обстежень. Не зважаючи на те, що згідно з документами в 2015 році на кошти міського бюджету був придбаний біохімічний аналізатор, однак хворі направляються лікарнею на аналізи у приватні клініки. Головному лікарю закидають також підозру у корупційних діях, оскільки той в порушення чинного законодавства не подає щорічну Е-декларацію про свої доходи. За словами Ігоря Балахтара, на комісії Дніпропетровської обласної ради Криштопа, як першокласник, незграбно пояснював невиконання ним вимог законодавства тим, що забув та не встиг заповнити Е-декларацію правильно (не вказав свою зарплату, бо його «бухгалтер невчасно надав необхідну довідку»).

Однак, не зважаючи на чималу кількість претензій до Ігоря Криштопи як головного лікаря 16-ї міської лікарні, вже більше 10-ти років поспіль йому вдається утримуватись на займаній посаді. Як стверджує депутат обласної ради Ірина Туровська, минулого року вона та чимало її колег не погоджували подовження контракту з Ігорем Криштопою, але він все ж таки залишився на посаді головного лікаря. За її словами, наразі Криштопа нібито перебуває на посаді у статусі виконувача обов’язків, і питання щодо подовження з ним контракту вирішувалось особистим розпорядженням голови обласної ради. Як відомо, на початку нинішнього року 16-ту міську лікарню з балансу обласної ради було передано на баланс Криворізької міськради, яка, очевидно, й вирішуватиме в подальшому дане кадрове питання.

Слід зауважити, що Ігор Криштопа є депутатом Криворізької міської ради від провладного (в місті) Опозиційного блоку. Причому це вже його четверта каденція у міській раді. З цього приводу Ігор Балахтар у вже згадуваній публікації зазначав, що мінімум чотири головних лікаря криворізьких лікарень обрані депутатами міської ради від Партії регіонів – Опозиційного блоку, а інші все рівно підтримують регіонально-опоблоківську владу. І по-іншому бути не може, адже на посади головних лікарів та в департамент охорони здоров’я призначаються лише «свої» – регіонали-опоблоківці та протеже від інших політичних сил-сателітів.

Останні дні Володимира Близнюка 
в 16-й міській лікарні

Отже, чиїм ставлеником є Ігор Криштопа, якого Ігор Балахтар характеризує як відвертого українофоба, питань, звісно, немає. Є лише питання, чи все ж таки звільнять його можновладні регіонально-опоблоківські покровителі після трагічного випадку в 16-й лікарні з голодуючим пацієнтом Володимиром Близнюком?


Замість післямови

Чимало людей, очевидно, будуть здивовані такою поведінкою Володимира, адже давно звикли, що потрапляючи в лікарню, треба купувати за власний кошт абсолютно все – ліки, бинти, вату, шприці, системи для крапельниць і безліч інших найменувань найнеобхіднішого для лікування. Багато хто навіть буде співчувати лікарям, мовляв, а де ж вони все це мають брати, якщо лікарні не забезпечують навіть найнеобхіднішим?

Дуже просту відповідь на такі запитання дає громадський активіст і правозахисник Володимир Фомицький, який пропонує надзвичайно дієвий спосіб вирішення проблеми. На його думку, кожен має діяти так, як вчинив Володимир Близнюк, – подавати заяву про кримінальний злочин в поліцію і викликати оперативно-слідчу групу, яка має за законом відкрити провадження і розпочати слідство по факту ненадання медичної допомоги, незабезпечення ліками тощо. На його переконання, якщо так будуть діяти на всіх рівнях – від пацієнта, лікаря і до міністра охорони здоров’я, в лікарнях дуже швидко все з’явиться, а лікарі і чиновники від медицини просто перестануть брати хабарі і заробляти на смертях своїх співгромадян.
   
Щодо трагічного випадку в 16-й міськлікарні з Володимиром Близнюком, справжні причини його смерті мала би встановити незалежна судово-медична експертиза, а також неупереджене розслідування, проведене по даному факту Нацполіцією. Та чи будуть вони неупередженими, його рідні, друзі і соратники мають дуже великий сумнів. Принаймні намагання відразу ж оголосити померлого «наркоманом», чому дуже здивувалися близькі, рідні, сусіди і всі, хто його добре знав, а також бездіяльність поліції, яка не бажає реагувати на заяву про скоєння кримінального злочину, наводять на думку, що система кругової поруки й цього разу може перешкодити встановленню істини і розкриттю злочину. Хоча друзі, соратники і бойові побратими, які прийшли попрощатися з Володимиром, заявили про свою готовність домагатися об’єктивного розслідування для встановлення справжніх причин смерті та покарання винних, а також про намір позиватися до суду, відстоюючи його добре ім'я.

«Не підведіть, побратими»

На сьогодні скаргу щодо бездіяльності слідчого Покровського відділення Нацполіції вже подав до суду громадський активіст Володимир Фомицький. Група активістів звернулася також до Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун і народних депутатів України з вимогою про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення детальної перевірки роботи комунального медичного закладу «Криворізька міська лікарня №16» і з’ясування причин смерті Володимира Близнюка. Вони наполягають на тому, що комісія має ретельно вивчити всі обставини та надати висновок свого розслідування щодо дій працівників 16-ї міськлікарні. На їхню думку, також має бути створена команда, напряму підзвітна міністру охорони здоров’я України, для реального впровадження в Кривому Розі медичної реформи та підвищення стандартів медичного обслуговування населення. Адже дійшло вже до того, що загнані у безвихідь мешканці міста змушені вдаватися до перекриття транспортного руху і оголошення голодування, щоби привернути увагу до медичної катастрофи, яка насувається. І це тільки початок так званої медичної реформи.

Медреформа починається… з перекриття траси пацієнтами

Звісно, тим, хто наразі визначає подальшу долю країни та її медичної галузі, хотілося б, щоби ми помирали тихо, без протестів і будь-яких вимог. Але все ж таки іноді трапляються й «буйні» – такі, як Володимир Близнюк, який до кінця залишався воїном і громадянином. Навіть перед смертю він не поставив своє особисте вище громадського, бо замість того, щоби тихо помирати, обрав згубне для нього протестне голодування, аби привернути увагу до загальноміської і загальноукраїнської проблеми – системи охорони здоров’я, яку перетворили на систему заробляння шалених грошей на нищенні здоров’я громадян і здоров’я нації.

Володимир Стецюк

Фото автора та з відкритих джерел

Теги: КривийРіг Близнюк 16лікарня ліки голодування поліція смерть розслідуванняшаблоны для dle 11.2
Додати коментар