Гібридний формат як ознака нового світового порядку

Те, що кожна нова «епохальна» зустріч у Давосі супроводжується безпрецедентною інформаційною підтримкою й привертає все більшу увагу світової спільноти, говорить насамперед про зростання ролі неформальних зустрічей світових політичних і економічних лідерів у прийнятті доленосних для світу рішень. Однак про що говорить зворотній процес – зменшення спроможності у підтриманні світового порядку і ролі у прийнятті відповідних рішень офіційними міжнародними інституціями, зокрема ООН, радою безпеки ООН, ОБСЄ і таке інше? Отож бо…

 Фото з обкладинки книги «Світова гібридна війна: український фронт»,
підготовленої за редакцією директора Національного інституту стратегічних
досліджень Володимира Горбуліна


Тому й не дивно, що слідом за поширенням таких «неформальних форматів», як G7, G8, G20, економічний форум у Давосі (зокрема й відповідного формату місцевого українського олігархічного зразка – заснованого фондом українського олігарха Віктора Пінчука форуму «Ялтинська Європейська Стратегія»), як наслідок, ми отримуємо такі ж неофіційні формати й для врегулювання незмінно виникаючих збройних конфліктів. Відтак збройним конфліктом, пов’язаним з анексією Росією Криму і російською агресією на Донбасі опікуються не стільки офіційні міжнародні організації, як знову ж таки «неформали», представлені у так званому мінському форматі. Отже, долю України, яка стала жертвою російської військової агресії, вже четвертий рік поспіль намагаються абсолютно безуспішно вирішити неформально – тобто без безпосередньої участі офіційних представників конфліктуючих сторін і, скажімо, ООН.

Тепер, коли про так званий «мінський тупик» вже не згадує хіба що ледачий, заговорили не про задіяння реальних механізмів міжнародного права, передбачених для врегулювання міждержавних стосунків на базі основоположних принципів міжнародної безпеки, а знову ж таки  про можливий новий незрозумілий «неформальний формат», але вже з переговорним майданчиком у Астані. Очевидно, це питання також стане предметом обговорення на економічному форумі в Давосі й ділки світового капіталу його створення визнають доцільним. Але не факт, що й новий «астанський» формат у вирішенні болючого українського питання стане більш продуктивним. Тому цілком можливо, що років через п’ять у тому ж Давосі можуть розглянути питання й про якийсь іще, приміром, «ташкентський» або «пекінський» формат…

І так триватиме доти, доки акулам світового бізнесу ухвалення таких рішень стане невигідним. А поки що можна лише зробити висновок, що ключові світові гравці у гібридній війні на Донбасі якраз зацікавлені, бо якщо було б інакше, це дике непорозуміння геополітичного характеру вирішили б у найкоротші терміни. Але для того й потрібні так звані «неформальні» або «гібридні» формати, щоб ті, що стоять за прийняттям тих чи інших рішень, жодним чином не відповідали за їхні наслідки. Тому для тих, хто у глобалізованому світі звик ловити велику рибу в каламутній воді, не маючи відповідальності перед населенням жодної з окремо взятих країн, не ризикуючи навіть власною кишенею, а лише державною, погодьтеся, такий формат нового світового порядку є просто ідеальним.

Тож чого чекати українцям від чергового економічного форуму в Давосі? З огляду на вищезазначене можна лише припустити, що зі світовими баригами вітчизняні бариги якось порозуміються й отримають черговий карт-бланш на подальший безкарний грабунок власного народу. А як може бути інакше, коли ні власного народу, ні Бога вони вже давно не бояться, тож кінцем світу для них може бути лише спустошення власних кишень. Судячи з того, як спустошуються кишені пересічних громадян і наповнюються їхні, кінець світу настає поки що не для них. У всякому разі, поки пересічні зрештою не почнуть докладати неабияких зусиль і вдаватися до цілком непересічних дій задля власного порятунку.

Володимир Стецюк
 
Теги: Давос Україна Крим Донбас Мінськ Астана гібридний форматшаблоны для dle 11.2
Додати коментар