«Тільки повстання наше спасіння»

(Продовження «Спільники степового вітру» – початок у публікації від 23.12.2020)

Загін Іванова продовжував активні дії на території Криворізького повіту, залишаючись чи не єдиним у Катеринославській губернії повстанським формуванням, яке вело запеклу військово-політичну  боротьбу з радянською владою. У характеристиках отамана Григорія Іванова, які фігурують у багатьох звітах, протоколах та інших документах військових нарад, чекістських, партійних і радянських органів, постійно підкреслюється, що головне завдання ватажка повстанців – «срыв продналога и разрушение соввласти на местах». І дійсно, цієї стратегічної лінії Григорій Іванов (Тишанін) послідовно дотримувався впродовж усього його не надто тривалого, але надзвичайно героїчного і жертовного шляху відчайдушної боротьби за свій народ, за Україну. Навіть усвідомлюючи свою приреченість у цій борні, він та його побратими-повстанці мужньо йшли до кінця, сподіваючись, що їхня місія буде недаремною.

Повстанці обговорюють план перехоплення хлібного обозу  
Сучасна реконструкція подій під час вшанування героїв Холодного Яру, 2012 р.
 
Про це свідчать і численні чекістські оперативні зведення другої половини 1921 року, які рясніють повідомленнями про напади «банди Іванова» на радянські установи в селах повіту. Так, у зведенні від 22 липня 1921 р. повідомляється, що загін отамана Іванова напав на с. Скелеватка і захопив у полон трьох чекістів. [9]У зведенні від 12 серпня 1921 р. зазначається, що загін івановців захопив Петрівський волвиконком і спалив усі папери. [10]. В іншому зведенні говориться, що 24 серпня 1921 р. загін отамана Іванова вночі оточив с. Каширіне Костромської волості та вчинив пошук «для побиття комісарів, жидів і кацапів». При цьому повстанці говорили селянам: «Якщо хочете бути голодними, то віддайте хліб радам». Повітова ЧК вимагала протягом кожних 6-ти годин надавати з місць зведення про рух повстанських загонів. [11].

Того ж 24 серпня 1921 р. штаб  Харківського  військового  округу  наказав  Катеринославському губкому КП(б)У головну увагу звернути на Криворізький повіт, де активно діяв і збільшувався загін отамана Іванова, який вже складався з двох частин. [12].

«Несмотря на то, что во всех остальных уездах крупный бандитизм был изжит, в Криворожском уезде он существовал в виде банды Иванова петлюровской окраски», – говориться в підсумковому звіті Катеринославської ГубЧК за 1920-1921 рр. З цього приводу в звіті підкреслюється, що саме це й послужило головним мотивом реформування чекістської структури в Криворізькому повіті – «замены Политбюро Уездной чрезвичайной комиссией». [13].

Криворізьку повітову надзвичайку було створено на початку серпня 1921 року. Її головою призначили начальника штабу Катериносласької ГубЧК т. Петрова. [14]. Власне новостворена повітова ЧК (за схемою її організаційної побудови) була такою ж, як і губернська, але в мініатюрі. Саме на неї й було покладене головне завдання – «ликвидация банды Иванова». [15].

Однак напади невловимих месників отамана Іванова на сільські ради, військкомати і радянські продоргани не припинялися. Здійснюючи рейди по селах Криворізького повіту та за його межами, Іванов постійно висилав у навколишні села агітаторів із закликом не здавати грабіжницького продовольчого податку, не прирікати своїх дітей на лютий голод і зі зброєю в руках захищати свої права, себе і свої родини від московсько-більшовицького свавілля.

Яскравим зразком громадянської турботи про долю України та її народу, щирого занепокоєння тим, як її занапастили чужинці й видавлюють з неї останні соки, і застереженням щодо неминучої катастрофи є листівка отамана Іванова із зверненням до селян.

"Товариші!

Хто сильний, хто сміливий, хто не бажає погибелі своєму народові, хто знає, що прийшов той час, коли всі повинні узятися за рушниці проти жидів і комуністів, проти тих, хто занапастив нашу Україну і видавлює з неї останні соки. Обрікає людей на голод і гибель. 

Брати — це неможливо бути, щоб над нами панували жиди, щоб наша гарна, весела і вільна  Україна  була робітницею носатим кацапам, але в плотський і тяжкий гріх буде нам, коли ми не підемо рятувати своїх дітей, матерів і жінок від грядущої чорної хмари, повинні задавити гадину, що лазить і робить на нашій рідній землі. Єднайтесь, товариші, час прокинутися, іти на боротьбу, на поміч тим, котрі і зараз різними кучками б’ються за це святе діло. Злітайтесь, орли України, докупи. Докажіть жидам свою козацьку доблість і мощь. Розумійте те, що тільки повстання наше спасіння, що палає в тілі комуністів і жидів наше щасливе життя. 

І так браття — вставайте проти ворогів — прославимо нашу сильну Україну. Вставайте  проти гніту комуни! 

Геть жидів і кацапів! Хай живе вільна Україна, Україна людей".

Серпень 1921 р. [16].

(Листівка отамана Іванова зі зверненням до селян – витяг з переписки Криворізького повітового комітету КП(б)У та Катеринославської військової наради про роботу міліції. Подано за виданням Мельник О.О. Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919 – 1923). – Кривий Ріг: Видавець Роман Козлов, 2018). 

1 вересня 1921 р. загін отамана Іванова в кількості 60 бійців увійшов до села Бокового, де розігнав місцеву комісію зі збору продподатку. На зібраному в селі мітингу отаман попередив селян, щоб ті не здавали продподаток. [17]. 

6 вересня 1921 р. на станції Рядова загін Григорія Іванова вів бій з батальйоном 133-го червоноармійського полку. На допомогу оточеним червоним прибуло 50 кавалеристів. Повстанці мусили відійти в напрямку Долинської. [18].

7 вересня 1921 р. івановці здійснили наліт на с. Ганнівка. Нападники знищили волосні книги продрозкладки і списки мобілізованих до лав Червоної армії. [19]. Кількома днями по тому повстанці перехопили хлібний обоз повітпродзагону. [20].

Повстанці у засідці в очікуванні хлібного обозу повітпродзагону
Сучасна реконструкція подій під час вшанування героїв Холодного Яру, 2012 р.


9 вересня 1921 р. вночі загін Григорія Іванова зробив наліт на с. Очеретяне Федорівської волості. Повстанцями було вбито начальника розвідки 46-го батальйону ВЧК, а червоноармійців роззброєно, роздягнено й відпущено. [21].

На засіданні військової наради УСРР, яка відбулася 12 вересня 1921 року, було оприлюднено інформацію, що міліція Казанківського району в кількості 65 осіб влилася до складу загону отамана Григорія Іванова. [22].

13–14 вересня 1921 р. загоном Іванова були розгромлені волвиконкоми в селах Братолюбівка і Варварівка. У бою за Братолюбівку загинули 30 червоноармійців і 28 продпрацівників. [23].

14 вересня 1921 р. під час бою з червоними біля ст. Рядова загинув помічник отамана Іванова – колишній червоний командир Григорій Коваль. [24].

21 вересня 1921 р. івановці захопили Шестірянську волость і знищили справи волвиконкому, взявши в полон кількох радянських працівників. [25].

На спеціальному засіданні Повітової військової наради, яка відбулася 11 жовтня 1921 р., зазначалося, що з боку повстанців існує велика загроза для зсипних пунктів і нападу на Кривий Ріг. У своїй доповіді голова ПВН з люттю зазначав: «Банда Иванова гуляет по всему уезду, по сводкам видно, что почти ежедневно мы теряем людей —  бойцов и сотрудников, теряем пулеметы. …Банда  Иванова  наглеет,  она  вплотную  подходит к ссыппунктам и оперирует в 25 верстах от Кривого Рога. Кроме того, что она может разгромить ссыппункты, ничего нет не невероятного, если Ивановцы сделают налет на Кривой Рог, что они обещают, тем более, что в настоящее время здесь при УЧК находятся их близкие, как ценные заложники». [26].

На засіданні Катеринославської губернської військової наради (ГВН) її голова – помічник командувача військами ХВО т. Германович констатував, що головним повітом по бандитизму в губернії залишався Криворізький, де оперувала «трудноуловимая банда Иванова». За його словами, в інших повітах «політичного бандитизму» на той час вже не існувало, а лише «мелко-уголовный бандитизм». (З протоколу Катеринославської губернської воєнної наради і Катеринославської губернської ЧК від 9 листопада 1921 р.). [27].  

Затяжна війна з повстанством вимагала від більшовицького режиму та його військового  командування пошуку більш ефективних методів і тактики боротьби у цьому кривавому протистоянні. У другій половині 1921 р. почали реорганізовувати підрозділи, які воювали з повстанством. За типом повстанських створювалися мобільні кавалерійські загони, до  складу яких включали тачанки з кулеметами. Продумувалася схема швидкої заміни стомлених коней при переслідуванні повстанців тощо. Постачання таких формувань здійснювалося державним коштом – тобто забезпечували продовольством, конфіскованим у «куркулів» і всіх, хто підтримував збройну опозицію.

З осені більшовики почали відроджувати в селах загони самооборони. До них приймали лояльних до більшовицького режиму селян, яким за участь у таких загонах надавали певні пільги та винагороду. Закликаючи селян зробити неможливою появу «бандитів» на селі, їх зобов’язували всіма силами сприяти органам ЧК, міліції шляхом негайної передачі даних про їхнє місцеперебування. Селяни мали «арештовувати всіх підозрілих осіб на селі, а також окремих бандитів і доставляти їх до міліції й ЧК…». Згідно з наказом Катеринославського губвиконкому всі сільські посадові особи мали негайно повідомляти військові частини та виконавчі органи радянської влади про появу повстанських загонів, осіб, які надають їм допомогу, і про всіх підозрілих. [28].

Для безперервної боротьби з Івановим більшовицьке керівництво вирішило перекинути частину бійців регулярної армії і терміново організувати загін повітової міліції з 100 бійців на 20 тачанках. [29].

З метою швидкої ліквідації загону Григорія Іванова начальник бойової дільниці  С.Мацилецький звернувся до командування Харківського військового округу з проханням підпорядкувати йому всі військові частини, які є в Криворізькому повіті. [30].

Усі вищезазначені та ціла низка інших заходів суттєво звужували соціальну та економічну базу підтримки повстанців і за значного збільшення кількості частин регулярної армії, задіяних у придушенні селянського збройного опору, дозволили зрештою взяти невловимих месників отамана Іванова в облогу.
 
Володимир Стецюк

Фото автора

Далі буде.

Теги: Криворіжжя повстанство Іванов-Тишанін отаман ГубЧК повітЧК продподаток продоргани зсиппункти захоплення 

Продовжується збір коштів на спорудження в Кривому Розі пам'ятника видатному діячеві українського визвольного руху, Головному отаману Холодного Яру Костю Пестушку (Степовому-Блакитному). Підтримати проєкт можна посильними внесками шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок ГО «Громадський клуб «Український час»:

П/р № UA353510050000026008878996198
у відділенні АТ «УКРСИББАНК» в м. Кривий Ріг,
МФО 351005, Ідентифікаційний код 43502775
 
або на корпоративну платіжну картку:
 
UKRSIBBANK BNP PARIBAS GROUP 
5582 5920 7520 0189

Віддаймо належну шану тим, завдяки кому ми не забули про волю!
 
Меморіал Визвольного Руху
ГО «Громадський клуб «Український час»

шаблоны для dle 11.2
Додати коментар