Маховик репресій як рушій хлібозаготівлі

Голодомор 1932 – 1933 років на Криворіжжі 

(Продовження публікації «З метою посилення хлібозаготівель» – початок від 22.11.20)
 
З початком хлібоздачі 1932 року на Криворіжжі знову запрацював маховик репресій. У серпні-вересні виїзною сесією облсуду було проведено низку процесів над розкрадачами зерна. Сімох осіб засудили до розстрілу з конфіскацією. Всього в районі розглянули 110 справ (18 засуджених – куркулі, 64 – середняки, 35 – бідняки). [Мельник О.О. Голод. Хроніка, документи та матеріали голоду 1921-1923, 1932-1933 років на Криворіжжі. – Кривий Ріг, 2003. – С. 154].

Композиція школярів Криворіжжя до Дня пам’яті жертв Голодомору

13 вересня ввели в дію підзаконний акт про застосування розстрілу в «справах відносно організацій і груп, що проводять зруйнування колгоспного господарства». Для бідняків та середняків при пом’якшуючих обставинах – 10 років позбавлення волі; для куркулів, що просочилися в колгоспи, – розстріл без послаблення». У зв’язку з великою кількістю розстріляних середняків і бідняків 14 вересня ввели в дію таємне розпорядження Наркомату юстиції УСРР «Про соціально-класовий підхід при винесенні вироків за постановою від 7 серпня 1932 р.».

В районі розпочалася мобілізація комуністів «на допомогу колгоспам у здачі хлібозаготівлі». Мали місце численні факти знущання уповноважених з хлібозаготівлі над селянами за нездачу податку (замикання в льох, побиття, засування в грубу тощо). [Мельник О.О. Голод. Хроніка, документи та матеріали голоду 1921-1923, 1932-1933 років на Криворіжжі. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2003. – С. 157].

 «П'ятирічку в чотири роки» – здача хліба в селі Чубарівка Дніпропетровської області, 1932 рік.
Фото: avr.org.ua


Однак незважаючи на шалений тиск і репресії, вересневий місячний план хлібозаготівлі було виконано лише на 22 %, річний – на 39%. У жовтні до Дніпропетровської області прибули голова Ради Народних Комісарів Української СРР Влас Чубар і Народний комісар освіти Микола Скрипник, призначені відповідальними за виконання хлібозаготівель. Так звана комісія Чубаря-Скрипника мала поліпшити організацію хлібозаготівель у регіоні й сприяти виконанню плану хлібоздачі.

25 жовтня бюро Криворізького міськпарткому вирішило вивезти все зерно з колгоспів, де встигли засипати посівні фонди. Мали залишати тільки норму, передбачену для ярового клину. З метою посилення тиску на заможну частину села на засіданні бюро було запропоновано застосовувати штрафи та продаж майна боржників. Вирішили також запроваджувати практику так званих «соціалістичних буксирів» – колгоспи, які виконали план, мали брати «на буксир» сусідні села для завершення хлібоздачі. [ДАДО. – Ф. 19. – Оп. 1. – С. 189. – Арк. 107, 113, 120].

З метою «посилення хлібозаготівель» Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило рішення про відрядження до України на 2 декади «повноважних комісій» під керівництвом В.Молотова. 29 жовтня комісія на чолі з В. Молотовим прибула до Харкова й відразу ж приступила до своєї чорної справи. З метою «посилення хлібозаготівель» було розіслано керівників по районах, дано розпорядження припинити продаж промислових товарів колгоспникам та одноосібникам. Молотов зажадав від місцевих керівників налагодити облік збіжжя біля молотарок і сам виїхав у південні області України.

З приїздом Молотова в Україну головним методом хлібозаготівель стали репресії. За його вказівкою судові органи було зобов’язано розглядати судові справи з хлібозаготівель поза чергою – «виїзними сесіями на місці із застосуванням репресій». Згідно з директивою ЦК КП(б)У, прийнятою за вказівкою цього сталінського поплічника, яка зберігається в Російському державному архіві соціально-політичної історії, в кожній області мали додатково створити з цією метою не менш ніж 5 - 10 роз’їзних судових груп. При цьому обкомам партії було дано попередження, що «пасивність у цій справі… ЦК КП(б)У розглядатиме як гірший різновид гнилого лібералізму, неприпустимого у більшовицькій партії». [В. Васильєв. Ціна голодного хліба. – В кн.: Командири великого голоду: Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ. 1932 – 1933 рр. / За ред. В. Васильєва, Ю. Шаповала. – К., 2001. С. 36].

Одна з таких молотовських комісій – надзвичайна комісія з хлібозаготівлі – 31  жовтня почала працювати й на Криворіжжі. Наслідком її діяльності стало насильницьке вилучення з сіл району майже всього товарного зерна. Діючи єзуїтським способом, штовхаючи районних керівників до крайньої межі свавілля, комісія одночасно їх же й карала за «дезорганізацію» хлібозаготівель. Результатом діяльності даної надзвичайної комісії та інших подібних їй комісій, які одна за одною прибували до Криворізького району з Харкова та Москви, стало викриття численних фактів «саботажу» хлібозаготівель» і судові процеси над шкідниками та саботажниками. Повідомленнями про саме такі судові процеси рясніють сторінки газети «Червоний гірник» цього періоду.

Перша шпальта газети «Червоний гірник» від 31 грудня 1932 р.

Катастрофічний стан з хлібозаготівлею в Україні та небезпека нової хвилі поширення масового голоду серед сільського населення змусили зрештою РНК УСРР ухвалити 1 листопада 1932 року рішення про зниження загального плану здачі зерна до 282 млн. пудів. Разом з тим постановою ЦК КП(б)У «Про покращення матеріально-побутових умов керівних районних працівників» було передбачено для них вдвічі більші норми постачання, ніж для робітників 1-ї категорії. Для партійної та радянської номенклатури створювалися спеціальні закриті розподільники, керівним працівникам підвищувалася зарплатня тощо.

У постанові ЦК КП(б)У від 5 листопада 1932 року Дніпропетровську область було визнано «найбільш неблагополучною у відношенні хлібоздачі». Згідно з іншою постановою ЦК КП(б)У «Про забезпечення рішучої допомоги хлібозаготівлі з боку органів юстиції» у кожній області мали створити додатково 5-10 виїзних судів з широким «розгортанням  масової роботи навкруги цих процесів». На місця було розіслано директиву Наркомюсту УСРР про посилення репресій проти селян за невиконання плану хлібозаготівлі в умовах голоду (на слідство відводилося 3 дні, на судочинство – 5).

Згідно з інструкцією РНК УСРР від 11 листопада 1932 року, до одноосібників, які не виконують план хлібоздачі, на місцях мали застосовувати репресивні заходи (суд, висилка). По відношенню до куркулів дані заходи рекомендувалося застосовувати негайно. [Мельник О.О., Стеблина І.О. Криворіжжя в 1932-1933 роках. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2012. – С. 70].

З 9 по 19 листопада за поданням ДПУ в Криворізькому районі було засуджено 34 осіб, з них за антирадянську агітацію – 5 осіб, саботажників, прихованих опортуністів – 2 осіб, за крадіжку, розбазарювання, приховування – 4 осіб тощо. [Мельник О.О. Голод. Хроніка, документи та матеріали голоду 1921-1923, 1932-1933 років на Криворіжжі. – Кривий Ріг, Видавничий дім, 2003. – С. 1164 - 165].

З 19 листопада у 243 районах України розпочалася спецоперація ГПУ з проведення масових арештів працівників сільського господарства. В ході операції мала бути виконана рознарядка на арешти 3525 осіб. За пропозицією В. Молотова 22 листопада Політбюро ЦК ВКП(б) утворило трійку у складі Косіора, Реденса і Кисельова, якій надавалося право виносити смертні вироки у справах репресованих під час хлібозаготівель. Комісії з аналогічними функціями створювалися в кожній області України.

За вказівкою Дніпропетровського обкому КП(б)У в Криворізькому районі ГПУ розпочало оперативні заходи щодо «виявлення організуючого ядра, зв'язку між рахівничим апаратом колгоспів і МТС та особами, що саботували хлібозаготівлю». Здійснювалися перевірка колишніх членів ВКП(б) і «виявлення куркулів, що повернулися, для їх наступного із'ятія». [Мельник О.О., Стеблина І.О. Криворіжжя в 1932-1933 роках. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2012. – С. 74].

Загалом у надзвичайно складний період Голодомору 1932-1933 років зазнали репресій тисячі селян Криворіжжя. Тільки по Лозуватській сільраді було репресовано в цей період близько ста місцевих жителів. Зокрема в жовтні 1932 року за «розвал артілі» був засуджений до розстрілу комірник колгоспу «Шлях до комунізму» Митрофан Карпиця. За звинуваченням у «шкідництві» 24.12.1932 був засуджений на 10 років ув’язнення колгоспник сільгоспартілі «Червона зірка» Р.О. Соколовський. Звинувачений у «контрреволюційній діяльності та розкраданні колгоспного хліба», 24.12.1932 на 10 років був позбавлений волі бригадир колгоспу «Шлях Леніна» П.С. Товстуха. За «злісне невиконання плану хлібозаготівель» наприкінці 1932 року був засуджений одноосібник Шевченко. За «невиконання плану хлібозаготівель» у грудні 1932 року опинився в ув’язненні одноосібник Лисаченко. За «зрив хлібозаготівлі» 05.01.1933 отримав 10 років ув’язнення в концтаборі Л.М. Нежигай, який був на той час головою Широківської сільради Криворізького району. За звинуваченням у «саботажі хлібозаготівлі» в березні 1933 року було засуджено й вислано на Північ голову колгоспу «Шлях до комунізму» Лозуватської сільради Зайця (подальша доля невідома).

Чимало мешканців Лозуватки, які потрапили під жорна репресій у ці голодні роки, було засуджено за звинуваченням у «належності до контрреволюційної організації», «контрреволюційній діяльності» та «антирадянській агітації». Зокрема за «антирадянську агітацію» 8 років ув’язнення 31.10.1932 отримав хлібороб-одноосібник  М.Т. Гончаренко. На такий же термін 08.05.1933  було засуджено за «антирадянську агітацію» хлібороба А.І. Лазаренка. На три роки ув’язнення в концтаборі засудили за «антирадянську агітацію» хлібороба-одноосібника Г.Н. Троценка (01.01.1933). За «участь у контрреволюційній організації» та за «контрреволюційну діяльність» отримали по три роки ув’язнення або заслання на такий же термін у Північні райони О.Є. Зарецький (15.07.1932), М.П. Очеретяний (10.06.33), О.Г. Струцький (15.07.1932), М.С. Чудний (15.07.1932), П.П. Шевченко (17.10.1932) та стрілочник ст. Вечірній Кут Сталінської залізниці М.А. Шевченко, 17.10.1932 висланий на 3 роки за контрреволюційну агітацію.

Та більшовицький арсенал шаленого тиску на українське село, загнане в тенета голодної безнадії, на цьому не вичерпувався, адже навіть при спорожнілих колгоспних коморах намальований в Москві план хлібоздачі за будь-яку ціну треба було виконувати.

Володимир Стецюк

Фото з архіву автора та з відкритих джерел

Далі буде.

Теги: Голодомор Криворіжжя хлібозаготівля репресіїшаблоны для dle 11.2
Додати коментар