Світове Яйце

Люди уявляли Всесвіт у вигляді величезного Світового Яйця. Все Яйце русини називають Родом Всевишнім. Люди на Землі представляють Рід земний, він є відображенням Всевишнього. Рід поділяється на чоловіка і жінку та їхніх дітей. З верхньої частини Світового Яйця твориться Твердь Небесна – Батько-Сварог, з нижньої – Твердь Земна – Мати-Рожаниця. З жовтка породжується їхній син – Сонце-Дажбог, з білка донька – Вода-Мокоша. Батько-Сварог запліднює Матір-Землю, вона випускає Води і породжує Сонце. Воно проходить Небом, як життєвим шляхом, і вмирає, заходячи до лона Матері-Землі, а зранку знову воскресає. Так постала віра в непереможне і вічне життя.

З картини художника Володимира Куща «Схід сонця біля океану»

Підтвердження міту про Світове Яйце ми знаходимо у різних народів. Так в народному фінському епосі «Калевала» згадується про качку, яка знесла яйця на коліні первісного моря. Так сталося, що яйця впали в море, але «не загибли яйця в морі, дрізки в водах не пропали, тільки красно відмінились, сформувались по-новому, із яйця, з самого споду, суходіл – земля постала; із яйця, з гори самої – став високий склеп небесний, із жовтка, з його вершини, стало в небі сонце ясне; із білка, з його вершини, став на небі срібний місяць; із рябенького в яєчку зорі в небі зазоріли; із темнотного в яєчку – на повітрі хмари стали.»  В давньоіндійських мітах, зафіксованих в «Рігведі» згадується, що великою силою вогню в океані створилося Золоте Яйце, через рік в ньому народився Брахма, який розбив Яйце й вийшов з нього. Одна половина Яйця стала Землею, а друга – Небом, а між ними Брахма розташував повітря.

Спостерігаючи за Сонцем, люди вірили у воскресіння душі і тіла. Русини вважають, що після смерті душа відправляється до Батька-Неба Сварога, а тіло повертається до Матері-Землі Рожаниці. Під час похорону проводиться обряд шлюбу Батька Сварога і Матері Рожаниці – людина має відродитися у наступному поколінні. Тому русини свято дбають за продовження свого роду, аби душам Предків було куди відроджуватися. І ми свою Землю, нам Богом дану, бережемо від ворогів і дбаємо за її чистоту, щоб знову сюди прийти господарями.

Раніше людину клали до Землі у зігнутому вигляді, наче дитину в утробу Матері, зверху насипали могилу, як своєрідне Яйце – символ вагітності Землі, на могилі ставили образ Батька Неба з ознаками чоловічого начала, який мав запліднити Матір-Землю і відродити життя. Замість стели можна поставити символ хреста, який також має первісне означення чоловічої сили (він заміняє меча встромленого у землю).
Могила, хата і храм мають одне значення. На могилі, де спить померлий, зверху ставлять стелу, з фалічною ознакою Батька-Неба і вкривають пагорб зеленим дерном. В хаті-землянці, яку також покривали дерном, замість стели стоять димарі. Храми – це місце, де спить Бог Сонця, а бані – це також димарі. Часто зелений колір даху храму відтворює ту ж траву на могилах.

Іноді могили повністю обкладалися камінням, наче шкаралупа Яйця. Або навколо робився кам'яний кромлех з ровом – це може позначати роги Велеса-Тура, який ними обмежив кроми (кордони) світу мертвих. Могила запечатувалася брилою з охоронним знаком. Шановані нашим народом могили – це наші священні гори, вони є зв'язком з нашим минулим і бережуть майбутнє нашого Роду.

Світовит ПАШНИК, Верховний волхв (голова) Духовного центру «Руське Православне Коло»
народознавець, релігієзнавець, краєзнавець.

Джерело: Уривок із книги Пашник С.Д. Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7528 (2020). – 112 с.
https://svit.in.ua/kny/Pashnyk.htm

Теги: ПашникСвітовит Світове_Яйце Небо Земля Батко-Сварог Мати-Рожаниця Сонце-Дажбог Вода-Мокоша шаблоны для dle 11.2
Додати коментар